У Nature представили модель людського кишечника з імунними клітинами

У Nature представили модель людського кишечника з імунними клітинами

У Nature описали модель тканин людського кишечника з імунними клітинами та слизовим бар’єром для дослідження бактерій.

Дослідники створили інженерну модель тканин людського кишечника, що поєднує епітелій, слизовий бар’єр і власні тканинні Т-клітини пам’яті. Як повідомляє Nature, система дає змогу окремо працювати з просвітом кишківника та вивчати взаємодію людських тканин із бактеріями.

Модель формували з епітелію, отриманого зі стовбурових клітин тонкої кишки або товстої кишки, та аутологічних тканинних Т-клітин пам’яті. Для відтворення криптоподібної структури на гідрогелі застосували мікроштампування і флюїдний пристрій. На десятий день культивування епітелій мав клітини, характерні для різних відділів кишківника, зокрема стовбурові, секреторні та абсорбційні.

 

Слизовий бар’єр різних відділів кишківника

 

Автори домоглися накопичення слизу над епітелієм, зменшуючи об’єм рідини з апікального боку приблизно протягом чотирьох днів. У товстокишковій моделі слизовий шар був товстішим, ніж у моделях дванадцятипалої та клубової кишок. Протеомний аналіз вмісту просвіту товстокишкової моделі виявив ключові компоненти слизу, зокрема MUC2, FCGBP, TFF3, AGR2, CLCA1, ZG16 і MUC5B.

Систему також тестували з коменсальними бактеріями Enterococcus faecium та Lacticaseibacillus rhamnosus. Вони розмножувалися в моделі протягом 24 годин без порушення цілісності епітелію.

 

Реакція на сальмонелу

 

Для дослідження інфекції науковці використали Salmonella Typhimurium у товстокишковому епітелії з різною щільністю слизу. Через 18 годин після початку інфекції за умов меншої кількості слизу бактерія спричиняла значне пошкодження епітелію. Щільний слизовий шар натомість зменшував бактеріальне навантаження, проникнення бактерій у клітини та вивільнення цитокінів, водночас зберігаючи бар’єрну функцію тканини.

Аналіз на рівні окремих клітин показав реакцію тканинних Т-клітин пам’яті на інвазію S. Typhimurium: вони вивільняли цитокіни, а епітелій зазнавав супутнього пошкодження. Автори зазначають, що такий процес може сприяти очищенню від патогену та завершенню інфекції.