У собак біля ЧАЕС виявили ознаки природного добору

У собак, що живуть поблизу Чорнобильської АЕС, дослідники виявили генетичні ознаки природного добору. Водночас науковці поки не можуть встановити, які саме чинники спричинили ці відмінності та чи дають вони тваринам конкретні переваги для виживання.

Як повідомляє Wired, автори дослідження, опублікованого в журналі Genes, порівняли ДНК собак із території безпосередньо біля атомної станції, міста Чорнобиль, розташованого приблизно за 16 кілометрів, а також інших популяцій собак у світі.

Відмінні генетичні профілі

За словами Меган Діллон, постдокторської дослідниці Університету штату Північна Кароліна та першої авторки роботи, собаки з Чорнобиля генетично більше схожі на собак із Галапагоських островів, ніж на популяцію біля АЕС. Аналіз засвідчив, що випадкових генетичних змін недостатньо, аби пояснити розбіжності між цими групами.

Найсильніший селективний тиск виявили в ділянках геному, пов’язаних із відновленням ДНК, імунною відповіддю та виживанням клітин. Це може свідчити, що певні генетичні варіанти мають значення для пристосування до стресового середовища.

Радіація не є доведеною причиною

Дослідники вважають, що ці генетичні варіанти, імовірно, вже існували в місцевій популяції собак і за останні 40 років стали поширенішими. Вони не стверджують, що зміни з’явилися через нові мутації, спричинені радіацією.

Науковці наголошують, що пов’язати природний добір із конкретним впливом поки неможливо. Окрім радіації після аварії 1986 року, собаки переживали суворі зими та могли зазнавати впливу інших забруднювачів, зокрема важких металів і пестицидів. Автори також не мають зразків ДНК собак перших років після аварії, які дали б змогу простежити зміни популяції в часі.

Собаки біля ЧАЕС походять від домашніх тварин, залишених після евакуації. У зоні відчуження також мешкають вовки, олені, дикі кабани та рисі; у вовків дослідники раніше фіксували подібні генетичні відмінності.