Вчені з Університету штату Пенсільванія виявили, що дослідження крові для оцінки біологічного віку дає точніші результати, ніж аналіз епітелію з внутрішньої сторони щоки. Результати дослідження опубліковані в журналі Aging Cell.
Біологічний вік відрізняється від хронологічного, оскільки він відображає якість функціонування організму, а не кількість прожитих років. На відміну від хронологічного віку, який пов’язаний із ризиком розвитку захворювань, біологічний вік може змінюватися під впливом чинників довкілля та поведінки. З цієї причини оцінка темпів біологічного старіння виступає важливим інструментом для оцінки ризику розвитку захворювань, таких як рак і деменція.
Останніми роками багато медичних компаній почали пропонувати послугу розрахунку епігенетичних годин (ЕПЧ). ЕГЧ являє собою сукупність епігенетичних міток ДНК, що дає змогу визначити біологічний вік тканини, клітини або органу. При цьому для аналізу беруться різні тканини і біологічні рідини.
Однак, як показало нове дослідження, зразки слини дають менш точні результати, ніж зразки крові. Таких висновків учені дійшли під час експерименту за участю 284 осіб. Дослідники визначали біологічний вік добровольців за п’ятьма типами зразків. Результати показали, що оцінка темпів старіння під час аналізу епітелію зі щік здатна «додати» до 30 до реального віку.