Викладачі розповіли про досвід занять просто неба
Викладачі та дослідники розповіли про переваги занять просто неба, а також про труднощі з погодою, транспортом і обладнанням.
Заняття просто неба можуть урізноманітнити навчання студентів, однак потребують ретельної підготовки до погоди, транспорту та умов на місці. Досвідом організації таких лекцій і польових занять поділилися викладачі та дослідники, опитані Nature.
Практика для природничих дисциплін
Біолог Педру Марія Абреу Феррейра проводить польові дослідження в Центрі природничих досліджень і охорони природи Pró-Mata в регіоні Серра-Гауша у Бразилії, а також викладає в Папському католицькому університеті Ріу-Гранді-ду-Сул у Порту-Алегрі. Він вважає навчання поза аудиторією необхідним насамперед для біології та екології, адже студентам потрібно бачити об’єкти дослідження безпосередньо в природі.
Водночас такі виїзди не обходяться без труднощів. Під час палеоекологічної поїздки його група затрималася через пошкодження підвіски автобуса. На екскурсії до заповідника Pró-Mata студенти потрапили під сильне похолодання, спричинене полярною повітряною масою. Ще одну поїздку до мангрового лісу довелося скасувати через велику кількість комарів і ґедзів.
Досвід пандемії
Дослідниця освітніх наук і підготовки вчителів з Люксембурзького університету Янне Фенглер зазначила, що позааудиторне навчання в університетах вивчене менше, ніж у дошкільній, початковій та середній освіті. Вона працює у проєкті Outdoor Learning in Higher Education, учасники якого готують систематичний аналіз такого формату навчання у вишах та інших освітніх середовищах.
Під час пандемії COVID-19 університети активніше використовували відкриті простори, щоб зменшити ризик поширення вірусу та зберегти очне викладання. Дослідник природничої та позааудиторної освіти Університету Шербрука Жан-Філіп Айотт-Боде в цей період розробляв відкриті аудиторії для свого закладу.
Погода і обладнання
Хімікиня коледжу Екерд Ліза Боннер у вересні 2020 року викладала за столами для пікніка під навісом у Сент-Пітерсберзі, штат Флорида. Дощ змушував студентів збиратися під навісами, а шум зливи відволікав від занять. Вологість також заважала користуватися дошками: після винесення з кондиціонованого приміщення вони вкривалися конденсатом, тому викладачці доводилося завчасно вивозити їх надвір, аби вони нагрілися до температури повітря.
