Сьогодні у світі спостерігається збільшення кількості правопорушень, пов’язаних із витоком персональних та банківських даних. При цьому кожен другий злочин із банківськими картами відбувається за участю співробітників банку.
Глава Кіберполіції України Олександр Гринчак у інтерв’ю ZN.ua розповів, як захистити свою особисту інформацію і банківські картки, а також що роблять правоохоронці для попередження таких злочинів. Найголовніше за хвилину.
Персональні дані українців потрапляють до рук зловмисників через три причини: неграмотність самих людей, які залишають дані в мережі; кібератаки на держоргани і приватні компанії; продаж особистих даних діючими або колишніми співробітниками розпорядників інформації. «Людина попрацював, звільнився, зберіг інформацію і потім її продає».
Найбільша база особистих даних належить державі і вона повинна гарантувати їх збереженість. «Жодній державі у світі не вдається на 100% захистити дані своїх громадян». Зараз ситуація поліпшується і кіберполіція успішно бореться з продажами податкових, митних та інших баз, а також проводить профілактику з адміністраторами, нагадуючи їм про кримінальну відповідальність. У 2020 році до суду відправили десятки подібних справ.
Все більше торговців особистими даними йдуть у даркнет або месенджер Телеграм, що ускладнює їх ідентифікацію або упіймання. Однак «адміністратори цих телеграм-каналів – живі люди, у яких є реальне життя, у якому анонімізація неможлива».
Кіберполіція створила спецпідрозділ, який опікується моделюванням майбутніх злочинних схем в найближчі 5 років. Профільні фахівці з кібербезпеки у відомстві отримують близько 50 тисяч гривень на місяць, у Кіберполіції працює 40 таких експертів.
Глава Кіберполіції не користується сервісом «Дія», тому що «просто ще не встиг» зареєструватися. Але він наполягає, що це «захищений сервіс, я в ньому впевнений на 100%».
Злочини з банківськими картами ростуть з кожним роком. Зловмисники використовують скіммінгові пристрої (накладки на банкомати), крадуть платіжні дані за допомогою шкідливого ПЗ, а також вступають у змову зі співробітниками банків (зазвичай екс-співробітниками).
Кожен другий злочин з банківськими картами відбувається за сприяння працівника банку. Кіберполіція активно співпрацює з банками та просить їх підвищити якість внутрішньої безпеки, обладнати банкомати додатковими прихованими камерами, датчиками, програмним забезпеченням, «але просуваємося повільно».
Як захистити банківські картки та платіжні дані від шахраїв: не називати нікому CVV-код на зворотній стороні картки, не говорити відповідь на секретне питання банку, з обережністю підключатися до відкритих Wi-Fi мереж, бо шахраї часто створюють їх фішингові дублікати і отримують доступ до всіх даних на пристрої, в тому числі банківських.
