
Законопроєкт про віртуальні активи рекомендовано до розгляду в Раді
Документ передбачає правове регулювання криптоактивів, правила для їх обігу та особливості оподаткування
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував законопроєкт щодо віртуальних активів до розгляду в першому читанні.
Про це написав Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Основні положення законопроєкту:
-
Визначення віртуального активу: це особливий цифровий об’єкт, що існує завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну). Актив не є грошовим засобом і не використовується як платіжний інструмент. Його правовий статус наближено до рухомого майна.
-
Класифікація віртуальних активів:
- токени, прив’язані до активів (наприклад, валют або майна);
- токени електронних грошей, прив’язані до офіційної валюти;
- інші віртуальні активи, визначення яких здійснюватиме регулятор.
-
Набуття права власності: відбувається через емісію, правочин, рішення суду або за законом, підтверджується володінням криптографічними ключами. Встановлюється презумпція правомірного володіння.
-
Публічна пропозиція віртуальних активів: передбачає підготовку обов’язкового документа — «білої книги» з інформацією про актив, емітента та ризики. Розміщення реклами можливе лише після оприлюднення білої книги, яка має бути чіткою, правдивою та не вводити в оману.
-
Регулювання діяльності постачальників послуг: вони повинні проходити авторизацію, відповідати вимогам щодо структури, прозорості, захисту клієнтів, запобігання інсайдерській торгівлі, маніпулюванню ринком та розголошенню конфіденційної інформації.
Положення щодо оподаткування:
Для фізичних осіб:
-
оподатковується лише прибуток (різниця між доходами від продажу і витратами на придбання);
-
не оподатковуються доходи від обміну ВА на ВА, прибутки до рівня однієї мінімальної зарплати, емісія та безоплатна передача активів емітентом;
-
можливість застосувати пільгову ставку ПДФО 5% протягом 2026 року для ВА, придбаних до набрання чинності законом.
Для юридичних осіб:
-
вводяться коригування фінансового результату для визначення податку на прибуток;
-
витрати визначатиме Мінфін за поданням регулятора.
Щодо ПДВ:
-
не підлягають оподаткуванню операції з випуску, обігу та обміну ВА (окрім окремих категорій — NFT та активів, що посвідчують право на майно/послуги);
-
послуги постачальників обігу ВА звільняються від ПДВ, окрім консультацій.
Щодо спрощеної системи:
-
платникам єдиного податку забороняється здійснювати операції з ВА;
-
постачальники не мають права працювати на спрощеній системі.
Адміністрування:
-
компанії, що обслуговують резидентів України, зобов’язані ставати на облік і подавати річну звітність;
-
передбачені штрафи за порушення звітності — знижені у перехідний період (10% у 2026 році, 25% у 2027–2029 роках).
Очікується, що зміни до Податкового кодексу почнуть діяти з 1 січня 2026 року.
За підрахунками Global Ledger, легалізація крипторинку в Україні потенційно могла б забезпечити до 8,34 млрд грн податків із криптобірж (2021–2024 роки) та до 6,53 млрд грн — з оподаткування доходів фізичних осіб.
Наразі законопроєкт очікує розгляду в сесійній залі парламенту.
Раніше ми повідомляли, що в Україні готують податкову модель для криптовалют.