Астроном Вольфганг Шулер 1572 року спостерігав наднову Тихо

Астроном Вольфганг Шулер 1572 року спостерігав наднову Тихо

Вольфганг Шулер 1572 року побачив у Кассіопеї наднову Тихо, яку сучасна наука класифікує як наднову типу Ia.

6 листопада 1572 року німецький астроном Вольфганг Шулер неозброєним оком помітив у сузір’ї Кассіопеї яскравий об’єкт, який згодом назвали надновою Тихо. Він був таким само яскравим, як Венера, і його можна було бачити навіть удень. Про це повідомляє Space.com.

 

Нова зоря для астрономів XVI століття

 

На той час природу наднових ще не розуміли, тому астрономи сприйняли об’єкт як нову зорю, що раптово з’явилася на небі. Хоча Шулер міг бути першим, хто її побачив, відкриття зазвичай пов’язують із данським астрономом Тихо Браге. Він докладно спостерігав за об’єктом і присвятив йому працю De Stella Nova, назва якої з латини перекладається як «Про нову зорю».

У XVI столітті серед науковців переважало уявлення про незмінність зір. Поява яскравого об’єкта в Кассіопеї стала свідченням того, що небесна сфера може змінюватися. За даними Каліфорнійського університету в Берклі, наднову було видно вдень приблизно два тижні, а неозброєним оком — упродовж 16 місяців.

 

Як сучасна наука пояснює спалах

 

Нині об’єкт, відомий також як SN 1572, класифікують як наднову типу Ia. Такі вибухи відбуваються у подвійній зоряній системі, коли білий карлик перетягує речовину із зорі-компаньйона, а потім вибухає. Наднову Тихо остаточно віднесли до цього класу лише у 1940-х роках.

Науковці вважають, що вибух білого карлика стався тисячі років тому. Оскільки наднова розташована приблизно за 13 тисяч світлових років від Землі, її світло досягло спостерігачів лише 1572 року. Докладні записи Браге про зміну яскравості об’єкта дали змогу астрономам визначити його характерну світлову криву як наднової типу Ia.