Atoco розробляє установки для добування води з повітря теплом дата-центрів

Стартап Atoco з Ірвайна, штат Каліфорнія, представив установку, що добуває воду з повітря за допомогою метал-органічних каркасів та низькотемпературного промислового тепла. Компанія розглядає дата-центри як можливе місце застосування технології: вони виділяють значні обсяги відпрацьованого тепла й водночас можуть потребувати великої кількості води для охолодження.

Як працює установка

За даними Wired, повітря проходить крізь спеціально налаштовані метал-органічні каркаси, або MOF. Їхні пори притягують і утримують молекули води. Для вивільнення зібраної вологи компанія використовує тепло, а не електроенергію. За словами генерального директора Atoco Самера Тахи, матеріали в установці можуть збирати та віддавати воду за температури від 100 градусів за Фаренгейтом.

Прототип заввишки близько шести метрів, встановлений на парковці підприємства в Ірвайні, може виробляти до 300 літрів води на добу. Під час демонстрації для імітації роботи дата-центру до системи подавали тепло з джерела температурою приблизно 150 градусів за Фаренгейтом. Сонячна панель живить допоміжні системи, але не сам процес вилучення води.

Плани для дата-центрів

Atoco планує об’єднувати кілька установок у модульну систему для дата-центрів. Компанія розробляє комерційний пристрій із заявленою продуктивністю до 1 000 літрів води на добу. Паркувальний прототип працює з обсягом тепла, еквівалентним тому, який виробляє дата-центр потужністю 20 кіловат, тоді як великі дата-центри мають значно більші масштаби.

Компанія повідомила про п’ять мережевих випробувань прототипів із партнерами у США та країнах Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Atoco сподівається почати приймати замовлення на перший продукт до кінця року й веде переговори з великими технологічними компаніями щодо пілотного проєкту в дата-центрах.

Обмеження технології

Декан Школи фізичних наук Каліфорнійського університету в Ірвайні Сет Коен зазначив, що MOF мають значний потенціал, однак не є універсальним рішенням проблеми доступу до води. Без зовнішнього джерела тепла для вивільнення води з матеріалу все одно потрібна енергія, що може ускладнити використання систем у віддалених районах. Таха заявив, що компанія оцінює собівартість води у 5 доларів за метричну тонну та прагне впродовж трьох-п’яти років наблизитися до показників новіших опріснювальних установок.