Дельфін в Австралії змушує риб відригувати їжу та поїдає її

Дельфін в Австралії змушує риб відригувати їжу та поїдає її

В Австралії дельфін Баблз переслідує риб, змушує їх відригувати їжу та поїдає її, встановили дослідники.

Самець афаліни на прізвисько Баблз біля острова Леді-Елліотт у районі південної частини Великого Бар’єрного рифу в Австралії переслідує риб, доки ті не відригнуть з’їдене, після чого поїдає цю їжу. Незвичну стратегію живлення описали дослідники в журналі Ecology and Evolution, повідомляє Ars Technica.

Працівники екокурорту на острові Леді-Елліотт спостерігають Баблза щонайменше з 2017 року. Він регулярно переслідує великоокого каранкса — рибу з родини ставридових. За спостереженнями науковців, дельфін не з’їдає саму рибу: після відригування їжі вона залишає місце переслідування.

 

Спостереження за Баблзом

 

Автори роботи зафіксували 20 випадків пошуку їжі Баблзом у період від червня 2021 року до жовтня 2025-го. В 11 із них дельфін вдавався до такого способу здобування їжі, який фахівці називають клептопаразитизмом — привласненням їжі, здобутої іншою твариною.

Спочатку Баблз сканує довкілля за допомогою ехолокації та обирає одну рибу, ігноруючи решту косяка. Потім він переслідує її, повторюючи напрямок руху й часто тримаючись дуже близько. Риба, імовірно через стрес, відригує вміст шлунка; дельфін поїдає його. За пів години він міг повторити це до десяти разів.

 

Нова стратегія живлення

 

Дослідники зазначають, що Баблз, схоже, застосовує цю тактику лише щодо великооких каранксів і здебільшого полює наодинці, хоча дельфінів зазвичай спостерігають під час пошуку їжі групами. Співавторка дослідження, представниця Університету Саншайн-Кост Азія Хейнс, вважає таку поведінку набутою: дельфін міг навчитися обирати риб із найбільш наповненими шлунками.

На відеозаписах команда також виявила інтенсивну послідовність клацань і низькочастотних тонів, коли Баблз займався клептопаразитизмом. Однак дослідники поки не встановили, чи використовує він ці сигнали для пошуку цілі, чи вони посилюють стресову реакцію риби. Висновки ґрунтуються на спостереженнях за одним дельфіном, тому для оцінки поширеності такої поведінки потрібні додаткові дані.