Дослідниця назвала три способи протидії мові ненависті онлайн
Психологиня Мірта Галешич назвала три підходи до протидії мові ненависті в соціальних мережах.
Психологиня Мірта Галешич, яка вивчає мову ненависті та відповіді на неї в інтернеті, радить не залишати такі дописи без заперечення. На її думку, користувачам достатньо прямо висловити незгоду, залучити друзів до такої реакції та намагатися знаходити спільне з людьми, які мають інші погляди.
Про висновки дослідниці повідомляє Nature. Галешич є співкерівницею дослідницької групи Collective Minds у Віденському центрі науки про складні системи. Її команда аналізує, як групи людей змінюють переконання, ухвалюють рішення та самоорганізовуються.
Незгода як відповідь
Дослідниця вважає, що, побачивши мову ненависті, варто висловити незгоду навіть без розгорнутої аргументації. За її словами, мета такої відповіді полягає не обов’язково в тому, щоб переконати автора допису, а в тому, щоб показати іншим читачам існування іншої позиції. Галешич також радить попросити друзів долучитися і також заявити про незгоду.
Ще однією стратегією вона назвала відмову від повного розриву контакту з людиною, що дотримується інших поглядів. Натомість дослідниця пропонує більше дізнатися про неї та шукати спільні риси, оскільки це може полегшити подальшу розмову.
Дослідження онлайн-дискусій
Галешич із колегами проаналізувала понад мільйон дописів у Twitter, нині X, опублікованих із січня 2015 року до грудня 2018 року. Це були відповіді приблизно на 130 тисяч публікацій німецьких новинних організацій, журналістів, блогерів і політиків. У наступних дослідженнях команда застосовувала великі мовні моделі для вимірювання рівня ненависті в розмовах, класифікувала способи взаємодії між авторами дописів та визначала найдієвіші підходи до протидії ворожій риториці.
За словами психологині, поляризацію посилюють нерівність, зміни розподілу влади, збройні конфлікти та невизначеність, пов’язана з роботою інституцій. Вона також звернула увагу на ризики від інструментів штучного інтелекту, які спрощують створення фальшивих фото й відео. Як зазначає Галешич, що частіше певну тему обговорюють у мережі, то більш крайніми можуть ставати погляди людей.