Поховання в Ґебеклі-Тепе поставили під сумнів версію про культ черепів
Поховання під будинками в Ґебеклі-Тепе вказують, що розкидані кістки могли бути наслідком зсувів, а не окремого ритуалу.
Аналіз перших непорушених поховань у неолітичному комплексі Ґебеклі-Тепе на півдні Туреччини свідчить, що розкидані фрагменти людських кісток і черепів могли потрапити до центральних споруд через зсуви ґрунту, а не внаслідок окремого ритуалу. Про це повідомляє Science News з посиланням на дослідження, оприлюднене в журналі PLOS ONE.
Поховання під підлогою будинків
У 2017 році археологи на схилі над великими святилищами з Т-подібними вапняковими стовпами розкопали могилу ниркоподібної форми. У ній знайшли черепи, а також кістки рук і ніг трьох людей: чоловіка віком приблизно 20–30 років, літньої жінки та дівчини-підлітка. У 2022 році в іншій могилі під підлогою будинку виявили тіло жінки віком 20–30 років.
Обидва поховання розташовувалися під підлогами житлових споруд, що височіли над храмовою частиною комплексу. Авторка дослідження, палеопатологиня Німецького археологічного інституту Юлія Ґрескі, припустила, що фрагменти кісток у спеціальних будівлях могли бути наслідком природних процесів, коли зсуви зносили вниз будинки та поховання під ними.
Версія про поселення
Раніше сотні кісткових і черепних уламків серед завалів навколо комплексу давали підстави раннім дослідникам припускати існування так званого культу черепів або залишення померлих для птахів. Нові знахідки пропонують інше пояснення: Ґебеклі-Тепе міг бути селом із центральним ритуальним простором, а не місцем, куди лише періодично приходили кочові мисливці-збирачі.
Археологи зазначають, що поховання під підлогами осель відповідають традиціям інших поселень регіону доби докерамічного неоліту. У той час мешканці інколи ексгумували кістки й повторно розміщували їх у вторинних похованнях. Водночас інтерес до черепів у неолітичних громадах справді був поширеним: у Ґебеклі-Тепе виявили десятки фрагментів черепів із глибокими надрізами.
