ШІ-система запропонувала новий підхід до пригнічення онкогена MYC
Система Co-Scientist проаналізувала понад 700 робіт і запропонувала підхід до пригнічення онкогена MYC через молекулярні конденсати.
Дослідники Інституту Вайтхеда в Кембриджі, штат Массачусетс, використали систему штучного інтелекту Co-Scientist для пошуку способу впливати на білок MYC, активність якого порушена в більшості видів раку. Після аналізу понад 700 наукових публікацій система запропонувала не руйнувати молекулярні конденсати в пухлинних клітинах, а з’єднувати їх між собою, щоб унеможливити зчитування ДНК гена MYC, повідомляє Nature.
Біохімікиня Анна Пертл і біоінженер Калон Оверголт сформулювали для Co-Scientist завдання знайти нетривіальні, але практичні способи використати біологію конденсатів для пригнічення MYC. Перед запуском системи науковцям знадобилася майже година, щоб уточнити запит: спершу модель помилково вважала білкові скупчення ліками, а не ціллю, а також припускала, що всі вони посилюють експресію генів.
108 стратегій і один варіант
До наступного дня Co-Scientist згенерувала 108 можливих стратегій і відсіяла всі, окрім однієї, як непридатні. Вона запропонувала застосувати технологію молекулярного зв’язування, відому як клік-хімія, щоб об’єднати білки, які активують або пригнічують ген MYC, в одну масу. За задумом, це має запустити ланцюгову реакцію, внаслідок якої ДНК MYC більше не зчитуватиметься.
Раніше дослідники вже знали, що ДНК і навколишні білки можуть переходити з більш рідкого стану до щільнішого. Однак використання такого переходу для пригнічення ракового гена, за даними видання, було недослідженим напрямом. Оверголт назвав запропоновану ідею концептуально переконливою та зазначив, що команда не розглядала подібного підходу.
Перевірка результатів ШІ
Co-Scientist, розроблена Google, працює через кілька автономних ШІ-агентів: вони паралельно шукають і узагальнюють дані з наукових робіт, оцінюють пояснення, уточнюють гіпотези та зіставляють їх із опублікованими доказами. Такі платформи можуть опрацьовувати складні багатокрокові завдання, але потребують чітко поставлених питань і людської експертизи для оцінки висновків.
У 2025 році дослідники Імперського коледжу Лондона перевірили Co-Scientist під час вивчення передачі фрагментів ДНК між бактеріями різних видів. Вони не надали системі свої неопубліковані результати, а попросили її працювати лише з відкритою літературою та наборами даних. Приблизно за два дні система дійшла висновку, близького до теорії, на формування якої в науковців пішли роки. Водночас дослідник геномного редагування Федір Урнов наголосив на потребі перевіряти висновки ШІ, а не сприймати їх беззастережно.
