Заповнення у 3D-друці впливає на міцність, вагу та час виготовлення
Що таке внутрішнє заповнення у 3D-друці, як щільність і візерунок впливають на міцність, вагу, витрати філаменту та час друку.
Внутрішнє заповнення, або infill, у FDM і FFF 3D-друці формує структуру всередині моделі, яка підтримує верхні шари та додає готовому виробу жорсткості без повного заповнення пластиком. Як пояснює Engadget, налаштування заповнення впливають на витрати філаменту, вагу деталі, тривалість друку та її міцність.
У принтерах, що працюють із філаментом, внутрішню структуру генерує слайсер — програма для підготовки файлу до друку. Водночас для смоляних принтерів заповнення не є типовим параметром: такі моделі зазвичай створюються суцільними, якщо їх навмисно не роблять порожнистими.
Що означає щільність заповнення
Щільність infill задають у відсотках. За нульового значення модель буде порожнистою, а зі зростанням показника внутрішня конструкція стає щільнішою. Слайсер може встановити й 100-відсоткове заповнення, однак це потрібно рідко. Prusa рекомендує для більшості моделей 10–15%, а Flashforge пропонує починати з 20% для загального використання.
Декоративним фігурам або тестовим відбиткам може вистачити мінімального заповнення. Натомість кронштейн, який має витримувати навантаження чи повторювані удари, потребує більшої внутрішньої підтримки. У деяких випадках працює і порожня модель: зокрема, коли вона має закрите дно та поступово звужується до верхньої частини. Але над великою пласкою поверхнею без опори розплавлений пластик може провисати, тому варто перевіряти попередній перегляд шарів у слайсері.
Візерунок також має значення
Підвищення щільності заповнення збільшує витрати матеріалу, вагу та час друку. Воно може поліпшити стійкість до стискання, але не є єдиним показником міцності: на неї також впливають товщина стінок, орієнтація моделі під час друку та обраний матеріал. Prusa зазначає, що збільшення кількості периметрів іноді ефективніше посилює виріб, ніж додаткове заповнення.
Слайсери пропонують різні візерунки infill. Grid є простим універсальним рішенням, Cubic створює тривимірну структуру для навантажень із різних напрямків, а Gyroid використовує безперервні вигнуті лінії та підходить для функціональних деталей. Lightning формує гілки переважно там, де необхідна підтримка верхніх поверхонь, заощаджуючи філамент і час, але поступаючись у внутрішньому зміцненні. Для звичайних моделей Prusa вважає заповнення понад 30% майже завжди зайвим.
