Минулого тижня міністерство цифрової трансформації презентувало оновлений законопроєкт про «Дія City» під номером 4303-д. Розповідаємо, що він передбачає.
«Дія City» — це спеціальний правовий та податковий режим для IT, діджитал-маркетологів, edtech, кіберспортсменів тощо. Впровадження «Дія City» має стимулювати розвиток української цифрової економіки.
«Нам катастрофічно не вистачає великої кількості нових компаній, які будуть розробляти продукти для цифрової держави, перемагати на світових ринках у таких сферах, як кіберзахист, штучний інтелект», — зазначив віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров на презентації доопрацьованого законопроекту.
Проект «Дія City» зосереджений на трудовому законодавстві: «В Україні всі працюють на ФОПах. Багато світових компаній не можуть зайти в Україну, тому що така практика викликає проблеми у материнських компаній зі звітністю», — каже керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Автори законопроєкту передбачають, що він збільшить частку IT та креативних індустрій у ВВП України з 4% до 10%. Ринок креативних індустрій зможе вирости з 6,2 млрд доларів у 2019 році до 11,8 млрд доларів у 2025 році.
Хто зможе стати резидентом «Дія City»
Майбутній резидент «Дія City» — юридична особа, що займається одним або декількома передбаченим законопроектом видами діяльності. Воно має не менше дев’яти найманих працівників, середньомісячна зарплата кожного — не нижча за 1200 євро. Питома вага отриманих доходів від передбачуваних видів діяльності — не менша за 90%. У доопрацьованому законопроєкті прибрали вимогу надавати бізнес-плани для стартапів.
Перехід з ФОП на гіг-контракти
«Дія City» передбачає дворічний період для переходу моделі співпраці з ФОП на гіг-контракти. Цей варіант бере від ФОП гнучкість цивільно-правових відносин, але виключає ризики переведення співробітництва на виключно трудове та надає працівникові соціальні гарантії. Гіг-працівники зможуть, на відміну від ФОП, звернутися за допомогою при тимчасовій втраті дієздатності або вагітності.
Менше регуляції
У доопрацьованому законопроєкті обмежили повноваження профільного міністерства: «Мінцифри – не регулятор. Він по суті перевіряє негативний критерій — щоб резидентами «Дії» не стали компанії, засновниками яких є банкрути, ті, хто ховається від слідства, походять із держави-агресора, замішані у відмиванні грошей», — каже заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
У міністерстві запевнили, що не будуть вимагати від резидентів довідок або конфіденційної інформації.
Захист від конкурентів
«Дія City» передбачає захист бізнесу від недобросовісного використання знань та інформації з комерційною цінністю. Це підписання договорів про нерозголошення та уникнення конкуренції. Договори про уникнення конкуренції вимагають від працівника не укладати угоди з юрособами, що займаються тим же, що і резидент. Також підписант зобов’язаний не займатися конкуруючою діяльністю як ФОП, не володіти часткою у конкурента. Ідею з договорами про непереманювання поки відклали.
Інвестиції
Крім того, «Дія City» пропонує спростити доступ стартапів до венчурного фінансування. Законопроєкт пропонує вдосконалити можливість застосування принципу convertible loan. Також законопроєкт передбачає можливість передачі функції директора професійним менеджерам. Так іноземні інвестори зможуть знизити ризики та передати відповідальність професійним керуючим компаніям.
Податки
Резиденти «Дія City» платитимуть 5-відсотковий податок на доходи фізичних осіб (ставка на загальних підставах становить 18%). Податок на прибуток замінять податком на виведений капітал (9%), залишиться військовий збір (1,5%).
Планується, що після прийняття документів на найближчій сесії парламенту «Дія City» зможе почати працювати влітку 2021 року.
