Грузинська компанія Max Express LLC стає все більш активним учасником українського ринку грошових переказів. Редакція «Процесу» поспілкувалася з CEO Max Express Мері Джангвеладзе про різницю в регулюванні фінансових ринків України та Грузії, а також чому касові перекази досі актуальні, незважаючи на cashless-революцію.
Як фінсектор Грузії пережив і продовжує переживати коронакризу?
Мері Джангвеладзе: Про те, що ми пережили коронакризу, поки говорити зарано. У зв’язку з підвищеними ризиками поширення коронавірусу, основним фактором якого є фізичний контакт клієнтів, фінансові інститути Грузії більше ніж на 60% перейшли та залишаються на дистанційний сервісах електронними каналами обслуговування. Але ринки з сильними позиціями готівки — а так можна сказати і про Грузію, і про Україну — все одно підлаштовуються по-своєму.
Це супроводжується логістикою. Наприклад, довелося підвищувати ліміти переведення в готівку грошей в банкоматах. Це ж тягне за собою підвищення навантаження на інкасацію, каси перерахунку тощо. Але все ж акцент робиться на тому, щоб дистанційні сервіси без фізичного контакту з клієнтом стали базовою точкою для користувачів.
Як держава допомагає банкам та фінтех на рівні регуляторів і на законодавчому рівні?
Мері Джангвеладзе: Комплексно. Наприклад, уряд прийняв та впроваджує план з оздоровлення економіки Грузії. Для малого бізнесу — і зокрема для провайдерів платіжних послуг — пішли назустріч в питанні прибуткового податку.
Згідно з поправками до Податкового кодексу Грузії, роботодавець має право зменшити (не платити в бюджет) утриманий та той, що підлягає сплаті прибутковий податок з заробітної плати, що виплачується працівнику до 750 ларі, якщо заробітна плата, отримана працівником від того ж роботодавця протягом календарного місяця, не перевищує 1500 ларі. Максимальна сума податкових пільг за кожного працівника становить 150 ларі. Період податкових пільг тривав до кінця жовтня 2020 року
Що стосується регулятора фінсектора — Національного Банку Грузії, з його боку були прийняті наступні заходи надання допомоги фінсектору:
– Для забезпечення банківської системи ліквідними засобами НБГ активізував операції своп, за допомогою яких буде забезпечена ларістична ліквідність фінансової системи Грузії. Мета — знизити ризик ліквідності у фінансовій системі, не допустити перетворення ризику ліквідності на фактор, що перешкоджає фінансуванню економіки. $200 млн інструменту своп розподілено між банками пропорційно їхній частці на ринку. Крім того, щоб уникнути надмірної концентрації, на одну організацію накладено ліміт в 25% від загального обсягу, що підвищить доступність ресурсів для малих банків;
– З 1 травня 2020 року, протягом одного року банки можуть використовувати валютні буфери для управління ліквідністю національної валюти і тим самим підтримувати загальний попит на ліквідність.
– З 1 червня НБГ запустив новий інструмент підтримки фінансування МСБ. Інструмент надання ліквідності складається з двох компонентів. Перший — для комерційних банків, які мають можливість отримати від Національного банку підтримку ліквідності під заставу кредитного портфеля. Другий інструмент призначений для мікрофінансових організацій, що дозволяє залучати фінансування від комерційних банків за підтримки Національного банку в межах їхніх кредитних портфелів;
– Знижено вимоги до капіталу комерційних банків, що передбачає усунення обмеження збереження капіталу (2,5% активів, зважених з урахуванням ризику). Це наглядове послаблення може звільнити 1,6 млрд ларі капіталу, який може бути використаний для покриття потенційних збитків або для фінансування реального сектора економіки.
Грошові перекази через касу здаються анахронізмом в епоху cashless-революції і мобільних банків. Скажіть, у чому секрет того, що каси з готівкою перекладами досі актуальні?
Мері Джангвеладзе: Так може здатися, якщо оцінювати тільки аудиторію онлайн-сервісів і не брати до уваги обороти по касам. Наприклад, чистий прибуток одного з головних світових гравців ринку грошових переказів — компанії Western Union — в 3 кварталі 2020 року почав зростати після падіння в перших двох ($ 228,6 млн на III кварталі). Останнє, звісно, пов’язано з пандемією коронавірусу, однак це показує, що старі споживчі зв’язки можуть бути сильнішими навіть за такі події, як епідемії.
Секрету ніякого немає — просто різні аудиторії користуються різними методами грошових переказів. Працюючі люди 45-65 років, різноробочі, які отримують зарплату готівкою, принципові противники безготівкових розрахунків — всі вони використовують готівку частіше, а тому підуть до каси та скористаються послугою переказу там. Умовно кажучи: такий клієнт хоче взяти «тверду валюту» і передати її в тому ж вигляді іншій людини. Деталі їх не цікавлять.
Наскільки активно Україна і Грузія співпрацюють у контексті грошових переказів? Чи є якась своя специфіка? Що могло б збільшити обороти?
Мері Джангвеладзе: І знову — офіційні дані стануть кращою ілюстрацією. Обсяг вхідних грошових переказів в Грузії за даними НБГ у вересні 2020 року склав $192.7 млн (611,4 млн ларі). Це на 28,7% ($43,0 млн) більше, ніж за аналогічний період у вересні 2019 року. Понад 90% грошових переказів до Грузії надходять з 18 найбільших країн-партнерів. Україна в цьому топ-18.
У грошових переказів між двома країнами дуже хороша динаміка. У червні 2019 року зі України в Грузію було зараховано $3,3 млн, а в червні 2020 року $6,5 млн. Майже двократне зростання за рік!
Досягнуто це завдяки тому, що багато мікрофінансових організацій та фінансових компаній вже працюють з Грузією, а не тільки банки. Яскравий приклад тому — наша компанія Max Express. ТОВ «Макс Експрес» є учасником платіжних систем WELSEND, Приватмані та ГЛОБУС.
До коронавірусу ми працювали тільки з готівковою платіжною формою, але ми вже на фінальному етапі розгортання свого сервісу переказів. Позитивно вплинути на обороти могло б скасування карантинних обмежень. Прямі авіарейси з Україною та повноцінне відкриття туристичного сезону основний базис для швидкого зростання грошових переказів між Грузією та Україною.
Інший важливий момент — інвестиції. Поки специфіка грошових переказів Грузії така, що основними гравцями є банки. Посилення ролі небанківських фінансових установ залежить не тільки від ступеня їхніх інновацій, а й від охоплення різних сегментів аудиторії. Готівкові перекази нікуди не подінуться, адже на них існує попит у дорослої та платоспроможної аудиторії.
Які особливості розвитку фінтех ви могли б виділити в країнах колишнього СНД або Грузії?
Мері Джангвеладзе: Зараз йде новий виток охоплення споживачів сервісами платіжних карт. Зростання cashless-платежів, що надаються провайдерами платіжних послуг. Коронакриза тільки каталізувала цю тенденцію.
Доброю новиною є інформація про прийняття в Україні нового закону про платіжні системи. Сподіваємося, що новий закон дозволить провайдерам платіжних систем України відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні карти та електронні гроші, надавати послуги еквайрингу, наприклад, встановлення терміналів в торгових мережах. Більшість з цих послуг зараз можуть надавати тільки банки.
Чому варто повчитися українському ринку грошових переказів у грузинського? І навпаки?
Мері Джангвеладзе: У Грузії є окремі фінансові продукти, що дозволяють клієнтам, які отримують грошові перекази з України, взяти кредит без забезпечення з урахуванням його історій грошових переказів. А також є продукти, що дозволяють клієнтам отримати додатковий депозитний дохід — прямо при отриманні грошових переказів на отримані суми.
Що стосується України, то у вас є досвід роботи з дійсно великим ринком фінансових послуг. Важко виділити конкретний продукт або сервіс, але Грузії можна навчитися в України більш ліберальному підходу до онлайн-платежів, адже саме лібералізація породжує по-справжньому глобальні сервіси.
