Супутниковий інтернет в Україні в умовах війни та блекаутів став особливо затребуваним – його використовують як органи влади і військові, так і бізнес та звичайні українці. Однак цей вид інтернет-зв’язку має свої нюанси та особливості. Більш того, інтернет із супутника на геостаціонарній орбіті відрізнятиметься від низькоорбітальних супутників Starlink за багатьма параметрами – починаючи зі швидкості та якості зв’язку, закінчуючи безпекою, що особливо актуально для військовослужбовців.
Про плюси, мінуси та головні відмінності інтернету з геостаціонарного супутника та супутникового інтернету Starlink, чи встоять супутники Ілона Маска у разі ядерного вибуху в космосі, а також про ринок супутникового інтернету в Україні, його підводні камені та монополію – в ексклюзивному інтерв’ю розповів Олександр Безуглий, представник компанії SkySat+, яка надає послуги супутникового інтернету в Україні.
Що цікавого в інтерв’ю:
- Різниця інтернету з геостаціонарного супутника та Starlink
- Плюси та мінуси супутникового інтернету від Ілона Маска
- Які ризики несе Starlink для військових
- Чи переживуть супутники Ілона Маска ядерний вибух у космосі
- Попит на супутниковий інтернет в Україні з початку повномасштабної війни
- Головні проблеми ринку супутникового інтернету в Україні
Які відмінності вашого рішення від супутникового інтернету Starlink?
Олександр Безуглий: Супутник KA-SAT, який постраждав від атаки вірусу на початку війни, знаходиться на геостаціонарній орбіті та обертається разом із Землею. Висота, щоб так виходило, має бути близько 35 тисяч кілометрів. І відповідно, та відстань, яку потрібно подолати сигналу до супутника та назад (70 тис км), величезна. Звичайно, це відбивається і на ping-ах. Тобто відгук після того, як ви щось зробили в мережі. Натиснули кнопку на сайті, в месенджері і результат відобразився грубо кажучи через секунду. 600 мілісекунд – середній ping у геостаціонарному супутниковому інтернеті, до секунди часу.
Для порівняння, звичайний мобільний інтернет у телефоні, якщо сота поряд, і все працює, або кабельний у будинках, дає ping 10-20 мілісекунд – суттєво менше.
Супутники ж Маска – низькоорбітальні. Якщо супутник KA-SAT знаходиться на відстані 35 тис км від Землі, то Starlink-и літають на висоті близько 550 км. Я в таких випадках говорю – до них можна каменем докинути. У зв’язку з тим, що відстань кардинально менша, відповідно і ping теж значно менший.
Крім того, супутники Starlink створені за часів технологій більш просунутих, тому інтернет Ілона Маска декларується як швидший.
Таким чином Starlink має менший ping (не всім це важливо, але це зручно і приємно), має велику декларовану швидкість, а все інше по ідеї таке ж. Обидва рішення працюють безперервно, за будь-якої погоди, скрізь, але Starlink ще й не вимагає установки на супутник.
Плюси інтернету від Ілона Маска досить суттєві, якби не великі відмінності у ціні. Ще недавно абонплата користування Starlink за місяць становила 60 доларів, але з 2023 року оператор підняв її до 75 доларів. Отже, хто нам може відповісти на запитання, якою вона буде у лютому?
Starlink дорожче як за обладнанням, так і за користуванням послугою. Однак хоч він дорожчий, але безлімітний та швидкий. Тобто перевершує усі параметри цього супутника KA-SAT у даному аспекті.
Олександр Безуглий, SkySat+:
Технічні мінуси Starlink пов’язані, перш за все, із недостатньою кількістю супутників Маска на орбіті, щоб якісно покривати територію, яку потрібно забезпечити інтернетом
Які мінуси у супутникового інтернету Ілона Маска порівняно з інтернетом від супутника на геостаціонарній орбіті?
Олександр Безуглий: Мінусів у нього небагато, але вони є.
Технічні мінуси пов’язані насамперед із недостатньою кількістю супутників Маска на орбіті, щоб якісно покривати територію, яку потрібно забезпечити інтернетом.
Оскільки супутники Ілона Маска низькоорбітальні, вони рухаються швидше ніж поверхня Землі. Вони рухаються у той самий бік, як і геостаціонарні. Але супутники Starlink з’являються з-за обрію як літак, який кудись летить і кудись відлітає.
Відповідно, коли супутник Starlink над вами, над антеною, усе чудово працює. Але якщо він полетів, а другий не прилетів, то буде перерва. Ці перерви спостерігаються і зараз, але Маск запускає майже по 50 супутників на тиждень. Тому, напевно, через якийсь час покриття буде настільки якісним, що ці нюанси зникнуть.
Відео: як рухаються супутники Starlink над Україною
Крім того, на даний момент, крім збоїв, є ще й нюанс погіршення якості, якщо супутник вийшов з-за горизонту. У ці моменти будуть зовсім не такі ping-и, як рекламує компанія, і не ті швидкості.
Олександр Безуглий, SkySat+:
Антена Starlink працює всеспрямовано – приймає, але й відправляє на всі боки. Якщо антена стоїть неподалік району бойових дій, то ворожий дрон, який хоче визначити розташування, робить це без особливих труднощів
Є ще технічні нюанси – мінуси інтернету Ілона Маска, які важко назвати глобальними. Але це мінуси, пов’язані із війною.
Оскільки супутник Starlink, що роздає інтернет, пролітає над вами, а антена стоїть на місці не рухається, очевидно, що ця антена працює всеспрямовано. Вона не працює променем у якесь місце, вона стоїть, але ловить і ліворуч, і праворуч, і зверху.
Що це означає? Це означає, що вона приймає, але й відправляє на всі боки. Відповідно якщо є недоброзичливі дрони, а ваша антена стоїть неподалік району бойових дій або біля кордону нашого “улюбленого” сусіда, то в цьому випадку дрон, який хоче визначити перебування, робить це без особливих зусиль.
На відміну від супутника KA-SAT, де лише промінь і потрібно потрапити в цей промінь, який тоненький і його не знайдеш так просто. Його не видно, він не розсіює сигналу. Антена Маска сигнал розсіює і намагається зловити наступний супутник, вона зондує, шукає.
Плюс антена Starlink – біла, яскрава, її добре видно з неба, вона стоїть горизонтально. А антена супутника KA-SAT розташована вертикально і з неба не проглядається як антена.
Це не радикальна проблема, адже війна не триватиме вічно. Але зараз потрібно цей момент враховувати та розуміти, що ви видимі з неба, на відміну від антени, спрямованої на геостаціонарний супутник.
Ще один незначний мінус Starlink: антена Маска повинна стояти не біля будинку і розташовуватися вище за всі перешкоди, у тому числі дерева. Адже супутник прилітає і може летіти з-за будинку, відповідно в той момент його не буде видно. Це нюанс не дуже зручний, тому що навіть якщо ви ставите антену на дах, а поруч праворуч-ліворуч ростуть дерева вище будинку, то ви вже втратите частину сигналу та частину якості. У полі Starlink працює ідеально, де справа-ліворуч нічого не заважає. Це невеликий нюанс, тому що інтернет буде працювати через дерева теж, але якість буде суттєво гірша.
Олександр Безуглий, SkySat+:
На даний момент інтернет Ілона Маска не перевершує “традиційний” супутниковий інтернет, окрім своєї супермобільності
Тому через низку моментів зараз Starlink не краще за супутниковий інтернет KA-SAT. Я маю такий комплект Маска, порівнював і можу це підтвердити.
Наприклад, ping під час завантаження. Якщо геостаціонарний дає ping 600-700 мілісекунд, Starlink – і 200 і 300-400, не було декларованих 10. Але при завантаженнях великих файлів ping на Starlink піднімався і більше секунди іноді. Це не дивно, адже ще немає стільки супутників.
І швидкості у Starlink не були вищими за інтернет з геостаціонарного супутника. У мене були навіть нижчі, іноді суттєво. Але мій експеримент не був чистим, я ставив антену у дворі, і були перешкоди у вигляді будинку поруч та дерев. Все працювало майже безперервно, але якість була дуже низькою. Я майже впевнений, що якщо підняти Starlink хоча б на дах, то якість зросла б.
Тому зараз навряд можна сказати, що інтернет Ілона Маска перевершує “традиційний” супутниковий інтернет, крім своєї супермобільності. Тому що там plug and play – його поставив, і він працює через 2-4 хвилини. Не потрібно встановлювати ні на що, тільки на триніжку поставив, вона в комплекті. Але якість не буде кращою, хоча напевно буде вищою через якийсь час.
І якщо ціна Starlink стане доступною хоча б тій групі клієнтів, яка зараз користується супутниковим інтернетом, тоді напевно інтернет Маска майже на 100% буде кращим за всіма параметрами і витіснить великою мірою інтернет з геостаціонарної орбіти. Напевно, окрім ціни.
Олександр Безуглий, SkySat+:
Якщо рф захоче зробити ядерний вибух у космосі, момент навіть запуску таких озброєнь не залишиться поза увагою світу. Особливого ефекту це не дасть – постраждають лише найближчі супутники Starlink, а Маск запустив уже тисячі апаратів. До того ж постраждати можуть і російські розвідувальні супутники
Якщо агресор ризикне підірвати ядерний заряд у космосі, чи вплине електромагнітний імпульс на супутники Starlink?
Олександр Безуглий: Електромагнітний імпульс, звісно, може зруйнувати електроніку. Але це буде лише для найближчих супутників. Особливого ефекту це не дасть, бо Маск запускає дуже багато апаратів. І вже зараз цих супутників сотні-тисячі, а буде ледь не десятки тисяч.
Але якщо говорити не про технології супутникові, а політико-військові, то ми знаємо, що така дія буде розцінена як атака на Захід та на всю цивілізацію. І буде відповідь Заходу росії.
Якщо росія захоче здійснити ядерний вибух у космосі, момент навіть запуску таких озброєнь не залишиться поза увагою світу. Це все видно, чудово проглядається, хто запустив і що. Такі моменти контролюються різними способами – і електронними, і людськими. Тому не варто побоюватися, як і інших варіантів ядерного удару.
Є й інші підстави вважати, що такої ситуації не станеться. Хоча б тому, що постраждати можуть і супутники російські – розвідувальні. Там їх не густо, правда, але вони також постраждають у разі подібних дій.
Крім того, існують супутники військові, які обслуговуються Пентагоном безпосередньо, і їх також багато. Вони пропонують дуже якісний інтернет. І вони набагато шифрованіші, ніж Маска, більш захищені. Складніше засобами РЕБ перешкоджати їх роботі, ніж у випадку зі Starlink.
Якщо мені не зраджує пам’ять, Пентагон, можливо, навіть передавав Україні доступ до подібних систем. Тому для військових не буде великою втратою втрата n-ної кількості супутників. А ось для цивільних – так.
Олександр Безуглий, SkySat+:
Після повномасштабної війни зріс запит на супутниковий інтернет. Але попит, якщо говорити безпосередньо про замовлені послуги, не такий високий
Що змінилося на ринку супутникового інтернету і у вашій компанії, зокрема, після повномасштабного вторгнення росії? Чи зріс попит на послуги?
Олександр Безуглий: Скоріше виріс запит. Дуже багато людей запитують. Але оскільки мало хто собі усвідомлює, що це дорого – дорожче, ніж інтернет, яким вони користувались до цього, і є певні обмеження у швидкості, у трафіку.
Тому запит великий, але попит, якщо говорити безпосередньо про замовлені послуги, він не такий високий.
Хочу звернутися до всіх, кому супутниковий інтернет не життєво необхідний: не поспішайте витрачати багато тисяч гривень, щоби поставити його. Зачекайте кілька днів-тижнів, можливо, ситуація з електрикою стабілізується. А ви на відкладені гроші купите хороший віскі, піввідра червоної ікри і радісно згадуватимете часи, коли не було світла.
Олександр Безуглий, SkySat+:
Якщо хтось на ринку є монополістом, то ви отримаєте у нього найгірші умови та ще й за величезну ціну. Це стосується і супутникового інтернету
Охарактеризуйте ринок супутникового інтернету в Україні. Наскільки складно увійти до цього сегменту?
Олександр Безуглий: Одна із проблем економіки в Україні – це надзвичайно високий, порівняно з іншими країнами, рівень монополізації певних сфер. Якщо хтось на ринку є монополістом, то ви отримаєте у нього найгірші умови та ще й за величезну ціну.
Тому всі монополії, природні навіть (трубопроводи, водопроводи, тощо) державою регулюються таким чином, щоб їх не було. Механізми регуляції найрізноманітніші.
Наприклад, є газопроводи з росії до Європи. У Європі останніми роками було прийнято певні правила гри на енергетичному ринку. Спрощено сказати, вони полягали в тому, що не може постачальник газу, якщо він власник труби, всю трубу використовувати для продажу свого газу – він зобов’язаний якийсь відсоток труби віддати для прокачування інших постачальників. І він не може фізично продавати більше за певний відсоток від потужності газопроводу. У такий спосіб вирішується питання монополізму постачальника газу – з’являються інші постачальники.
Це ціла політика, яка осмислено спрямована на демонополізацію, що зрештою позитивно впливає на економіку та економічні суб’єкти.
Так само працюють ринок електрики та інші ринки. Це стосується і супутникового інтернету.
Олександр Безуглий, SkySat+:
У Європі не потрібно мати додаткових узгоджувальних документів, щоб працювати з супутниками. В Україні ж вимагалося отримання ліцензії, платити божевільні гроші за право використовувати частоту, яка у Європі апріорі спільна, використовується тільки для цього і жодних ліцензій не потрібно
Чомусь у Європі, щоб укласти договір про роботу з цими супутниками, не потрібно мати додаткових дозвільних документів, крім реєстрації відповідного виду діяльності на підприємстві.
В Україні було потрібне отримання якихось ліцензій на частоти, які використовують цей інтернет. Тоді як у Європі така ліцензія не потрібна, тому що частоти виділені для цих послуг. Ніхто не використовує ці частоти для інших сервісів, і ти нікому не заважаєш. Відповідно обладнання купується штатне, оператором зроблене, замовлене, і воно не може давати інших частот. Жодних перешкод для того, щоб будь-хто став таким продавцем. Але в Україні є певні правила, що хтось може це робити, а хтось – ні.
Тому що потрібно платити шалені гроші, щоб отримати право на використання частоти. Частоти, яка в Європі апріорі загальна, використовується тільки для цього, і у жодних ліцензіях немає необхідності. Тому що там ліцензію отримує той, хто надає ці послуги. І він домовляється з державою, що ця частота свідомо не використовується іншими операторами радіочастот.
Наведу приклад. У 1995 році я купив перший мобільний телефон – важкий, розміром з півцеглини. Мало того, що він коштував 1000 доларів (і це один із найдешевших). Однак ще мені у магазині до телефону видали документ – “Дозвіл на використання радіоприладу, який використовує радіочастоти” з печаткою Укрчастотнагляд. Причому, цей дозвіл видавався тільки для телефону, який ви придбали, а не на користування зв’язком в цілому. Сьогодні ж усі можуть вільно користуватися мобільним зв’язком без документів.
Якщо провести паралель із супутниковим інтернетом – жодних дозволів, щоб хтось використовував ці частоти, не повинно бути в принципі, якщо це обладнання стандартизоване та продається оператором. Це парадокс, який порушує сам бізнес, і, по-друге, не вирішує всіх завдань і проблем.
Тому що ці частоти куплено оператором, який надає супутниковий інтернет, а не користувачем. Адже оператор випромінює ці частоти Землю. І за домовленістю із країнами ці частоти не використовує ніхто інший – ні військові, ні цивільні.
Ми ж не виготовляємо ці соти, це західні технології. Ми купуємо їх, вони уже налаштовані на певні частоти, які узгоджені. Тож коли потрібно купувати частоту на радіоприлад, щоб із сотою з’єднуватися – це абсурд.
Олександр Безуглий, SkySat+:
Якщо можливість надавати послуги супутникового інтернету була доступна всім фірмам, це було б однозначно краще, ніж коли це може лише 1 гравець. Адже коли на ринку є монополіст, то все одно до нього прийдуть. Оператор від цього нічого не втрачає. Але втрачає економіка країни
Які ще підводні камені існують у цьому бізнесі?
Олександр Безуглий: Певним чином можна обмежити користування будь-кому, хто хоче займатися цим бізнесом, крім частоти як такої.
Справа в тому, що високочастотний супутник KA-SAT світить не одним суцільним променем, як ліхтарик на стіну. Він світить меншими променями (так побудована технологія), які покривають усю територію України та Європи. І оскільки це окремі промені, а обладнання прямопередаюче, то видно, в якій точці Землі приблизно знаходиться користувач. Відповідно, якщо клієнт ставив антену в горах на дачі десь у Швеції, а потім приїхав до України з цією антеною і поставив її, то не факт, що він зможе її активувати, бо це буде інший промінь, інше місцезнаходження.
Суть у тому, що не може будь-хто, купивши в Європі комплекти обладнання, привезти його сюди і користуватися. І цим закривається право доступу до послуг. Такі правила поставила наша держава, що, крім певної особи, ніхто не може це робити. І така умова прописана у договорі компанії з оператором послуги. І оператор послуги бачить, що на тій території стояв термінал і, звісно, не дає доступу до послуги.
Тобто цю діяльність дуже легко обмежити та контролювати.
Супутник односторонній такого нюансу не мав. Там були інші частоти, нижчі. Він світив величезним променем майже на всю Україну та Європу. На східні області не завжди вистачало: Донецька, Луганська, Харків – майже на межі. Але у цьому супутнику був 1 промінь, тому людина, яка користувалася таким інтернетом у тій же Німеччині, могла приїхати в Крим і користуватися далі. Не детектилося це.
Сучасна ж технологія, у свою чергу, передбачає, що можна детектити локацію і таким чином обмежити.
Якби можливість надавати послуги супутникового інтернету була доступна всім фірмам, це було б однозначно краще, ніж коли це може 1 гравець.
Адже якщо на ринку є монополіст, то все одно до нього прийдуть. Оператор від цього нічого не втрачає. Але втрачає економіка країни. Тому що монополіст створює очевидно менш вигідні умови для клієнта, аніж наявність конкуренції на ринку.
***
У першій частині інтерв’ю з Олександром Безуглим, Skysat+, читайте:
- Як зароджувався супутниковий інтернет
- Хто є основними клієнтами цієї послуги сьогодні
- Як споживачі супутникового інтернету по всій Європі (у тому числі енергосистема Німеччини) постраждали від кібератак на початку повномасштабної війни в Україні
- Які міфи про супутниковий інтернет існує сьогодні
- Чому інтернет із супутника не є еліксиром порятунку на всі випадки життя