Фахівці спеціального правового і податкового режиму Дія City перевіряють компанії, які претендують на статус резидента. Є навіть певні антикритерії, і якщо кандидат їм відповідає – йому відмовляють у членстві. Однак, якщо до Дія City уже вступила сумнівна фірма, виключити її зможуть лише після аудиту – результати його будуть як мінімум через півтора роки після скасування воєнного стану.
Як сталось, що у Дія City можуть зайти «сумнівні» компанії
Фактично до Дія City може зайти «сумнівна» компанія, адже вхід до режиму декларативний, пояснив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ Олександр Борняков в інтервʼю DOU. За його словами, так захотіла сама ІТ-галузь – вони були проти, щоб Мінцифри була наділена регуляторними повноваженнями.
заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ Олександр Борняков:
Тобто компанія при поданні заявки на вступ обіцяє, що відповідає всім вимогам резидентства. Але перевіряти її будуть через деякий час: якщо воєнний стан буде скасований 2022 року, то звітний період триватиме впродовж 2023-го, аудиторський висновок і звіт можна буде подати до 1 червня 2024 року. Після того як запрацює аудит, про кожну компанію, що не відповідає вимогам Дія City, стане відомо. Такі компанії позбавлятимуться статусу резидента і повинні будуть доплатити податки — їх нараховуватимуть за загальною системою оподаткування.
Як проходить процедура отримання резидентства Дія City
Спеціалісти Дія City перевіряють кожну компанію, чи вона відповідає критеріям. Вся інформація береться з офіційних джерел: державних реєстрів, баз даних та інформаційних систем, якими опікуються державні органи.
Компанію також перевіряють за так званими антикритеріями, і якщо вона підпадає хоча б під один з них, їй відмовляють. Якщо підстав для відмови немає — компанія стає резидентом.
Після отримання статусу резидента компанію щомісяця повторно перевіряють на антикритерії.
Якщо вона виконує всі вимоги, це підтверджуватимуть звітом та аудиторським висновком.
Антикритерії для членів Дія City:
- юрособа, яка зареєстрована за законодавством іноземної держави;
- учасником/акціонером юрособи є держава Україна, територіальна громада, державне або комунальне підприємство чи юрособа, у статутному капіталі якої 25% і більше прямо або опосередковано належить державі Україна або територіальній громаді;
- статус неприбуткової (непідприємницької) юридичної особи;
- порушення вимоги законодавства щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників або подання інформації про структуру власності юридичної особи;
- прямим або опосередкованим власником часток (акцій) юрособи є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, чи резидент такої держави, що постійно проживає на її території (це положення не застосовується, якщо юрособа володіє часткою / акціями у статутному / акціонерному капіталі через юрособу, акції якої перебувають в обігу на фондових біржах згідно з переліком, затвердженим КМУ. Крім випадків реєстрації такої юрособи за законодавством держави-агресора);
- у статутному капіталі 25% і більше прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах, включених FATF до переліку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
- застосування щодо юрособи спеціальних економічних або інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до законодавства України чи визнаних Україною міжнародних санкцій або зв’язок з такою особою;
- підприємства-банкрути;
- перебування в процесі ліквідації, крім перетворення;
- юрособа, що протягом понад 30 днів має податковий борг на суму більше ніж 10 мінімальних зарплат (у розмірі, встановленому на 1 січня поточного календарного року);
- постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, що не виконує вимоги законодавства щодо входження до певного реєстру, постановки на облік, отримання ліцензії чи іншого дозвільного документа (якщо такі вимоги встановлені законодавством як умова надання відповідних послуг);
- організація та/або проведення азартних ігор, крім надання послуг у сфері азартних ігор.
За лютий-квітень компанії, які є резидентами режиму «Дія.City», перерахували до українського бюджету 1,3 млрд гривень податків, із них понад 57 млн грн – військового збору.
