Прогноз фізика Гайнца фон Ферстера про кінець людства не справдився

Прогноз фізика Гайнца фон Ферстера про кінець людства не справдився

Прогноз фізика Гайнца фон Ферстера про загибель людства через перенаселення у 2026 році не справдився.

Фізик Гайнц фон Ферстер у статті 1960 року для журналу Science прогнозував, що 13 листопада 2026 року людство може загинути через стрімке зростання населення. Він виходив із припущення, що чисельність населення світу й надалі зростатиме експоненційно та прямуватиме до нескінченності.

Як повідомляє Ars Technica, науковець не вважав, що причиною загибелі стане нестача продовольства: на його думку, людство знайшло б розв'язання проблеми із забезпеченням їжею. Натомість він припускав, що люди буквально «загинуть від тисняви».

 

Помилка в моделі зростання

 

Фон Ферстер точно описав попередні тенденції приросту населення, однак припустив, що вони збережуться без суттєвих змін у майбутньому. Його висновки ще тоді критикували: частина науковців називала їх «сміховинними» та «явно абсурдними».

Насправді світове населення не продовжило прискорюватися експоненційними темпами. Бебі-бум почав згасати лише за кілька років після публікації статті. Математичний біолог Джоел Коен із Рокфеллерівського та Колумбійського університетів зазначив, що пік темпів приросту припав на початок 1960-х років.

 

Прогнози працювали лише певний час

 

Історик Алан Макічерн зауважив, що рівняння фон Ферстера певний час досить точно прогнозувало майбутню чисельність населення — у 1970-х і 1980-х роках його оцінки перевершували більшість демографічних прогнозів. Приблизно з 1993 року фактична кількість населення світу почала відставати від розрахунків.

Автори матеріалу також вказують, що фон Ферстер не передбачив наслідків збільшення тривалості життя та різкого зниження дитячої смертності. Нині глобальний рівень народжуваності є трохи меншим ніж половина показника 1960 року.

 

Історія хибних передбачень

 

У матеріалі згадано, що прогнози про кінець світу з'являлися впродовж століть, зокрема серед релігійних діячів, астрологів і науковців. Серед таких прикладів — припущення Якоба Бернуллі про знищення Землі кометою 5 квітня 1719 року та книга «Ефект Юпітера», видана 1974 року, автори якої передбачали катастрофи через сумарну гравітаційну дію вирівняних планет.