Україна впевнено розвивається у сфері банківських послуг і систем платежів – постійно запускаються нові сервіси та проекти, а діджиталізація стала однією з найважливіших тез для фінтеху. «Процес» публікує ексклюзивне інтерв’ю у Дмитра Яковлєва – глави Департаменту інновацій IBOX Bank, яке він дав виданню UA NEWS.
У мережі починає з’являтися інформація про діджитал-трансформацію банку, ми бачили нове лого. Але офіційного анонса поки не було. Які ваші перші кроки у цьому напрямку?
Дмитро Яковлєв: Так, ми провели ребрендинг, але поки не анонсували його офіційно. З одного боку, карантин заважає деяким процесам, з іншого ж – дозволяє закрити безліч організаційних питань по цій частині. Далі ми плануємо оновити сайт банку і поступово запускати для клієнтів і партнерів банку онлайн-сервіси, коннектори, протоколи взаємодії, що дозволяють об’єднувати гравців ринку платіжних сервісів в екосистеми на взаємовигідних умовах.
Наша роль в даному випадку полягає, в першу чергу, у побудові відкритого API, що дозволяє здійснювати надійну аутентифікацію користувачів (SCA) та поліпшити безпеку інтернет-платежів. Після цього ми будемо розробляти різні плагіни для учасників платіжної системи, які будуть підтримувати найважливіші регламенти, задекларовані директивою ЄС PSD2.
Як ви працюєте (або плануєте працювати) з термінальною мережею iBox? Зараз у вас різні власники. Чи будуть якісь спільні проекти для користувачів?
Дмитро Яковлєв: Платіжна мережа iBox – наш стратегічний партнер у транзакційному бізнесі. Різні власники абсолютно не є приводом для будь-яких труднощів у реалізації спільної стратегії. Ми поступово ведемо взаємну інтеграцію. Платіжна мережа розширює географію покриття та кількість сервісів, що дає банку можливість просувати через неї більше продуктів більшій кількості клієнтів.
У свою чергу, банк посилює платіжну мережу функціоналом карткових платежів (за допомогою використання протоколу МПС, що дозволяє зчитування безконтактних карт) та оптимізує мережі маршрутизації операцій на адресу кінцевих постачальників фінансових послуг, знижуючи її базову собівартість.
Вартість однієї транзакції в даному бізнесі – це ключовий показник його успіху на ринку. Ми намагаємося бути ближче до клієнта і зручнішими для нього. У перспективі у нас є плани щодо створення спільного кобрендингового проекту, про який я поки не можу говорити.
Айбокс Банк повинен був запустити перший мобільний банк з командою Fintech Band, але, як ми знаємо, тоді цього не сталося. У мережі є різні версії, але хотілося б дізнатися про це від першоджерела
Дмитро Яковлєв: Наскільки мені відомо, запуститися на базі Айбокс Банку повинен був флагманський мобільний банк ще 2 роки тому, але в умовному тендері в якості базового банку для платформи monobank переміг саме «Універсал Банк».
Швидко працюють кнопочки додатку – це в першу чергу результат вибудуваної злагодженої організаційної структури банку, чіткого розподілу повноважень і відповідальності кваліфікованого персоналу, якісно організованої системи управління ризиками. Так, технологічна розробка рішення теж важлива, проте не вона змушує банківський продукт працювати. Технологічно до цього готові були обидва банки.
Чим маленькі і середні банки можуть бути сильнішими від великих українських банків-лідерів?
Дмитро Яковлєв: Маленькі банки – це, в першу чергу, ліквідність. У нього немає важких процедур з адміністрування кредитних портфелів великих корпоративних клієнтів і проходження нескінченних стрес-сценаріїв НБУ. Малий банк має гнучкість і мобільність, якої немає у системоутворюючого банку.
Але при цьому такі банки мають можливості, що надаються ліцензією банківської установи. Якщо банк може правильно вибудувати бізнес-модель і сфокусовано її реалізовувати, він перетворюється в якісного, надійного партнера для клієнта і його контрагента. Маленький банк легко діджиталізувати. А це дуже важливо в епоху глобальної цифрової трансформації ринку фінансових послуг.
Що важливіше для банку формату IBOX Bank: залучати клієнтів-фізосіб або працювати з бізнесом? Адже у банку довга історія успішної роботи саме в b2b-галузі
Дмитро Яковлєв: Ми орієнтуємося на клієнтів-фізосіб, що активно проявляють себе в інтернеті. Тому даний сегмент ми плануємо розвивати, розробляти нові продукти і програми. Сегмент фізосіб, які продовжують своє традиційне обслуговування у відділеннях, ми активно розвивати не плануємо.
При цьому ми продовжуємо активну роботу в сегменті b2b і також плануємо його розвивати тільки в електронному просторі з використанням КЕП, надаючи електронні банківські гарантії, послуги умовного зберігання (ескроу) та інші сервіси. Ми активно трансформуємо накопичений раніше досвід в технології і хочемо бути успішними як fintech-гравець.
Українська банківська система досить усталена зі своїми лідерами в різних напрямках. Все ж чим АйбоксБанк може бути першим і найкращим? Для клієнтів? Для бізнесу? Ви бачите таку нішу/ніші? Можливо, є мета її створити?
Дмитро Яковлєв: Відразу хочу підкреслити, що ми ні в якому разі не женемося за названим вище лідером. Цей лідер свою нішу зайняв і вона вже насилу буде заповнена конкуруючими гравцями.
За винятком Приватбанку, українські банки, ніколи не звертали на це уваги, але зараз цей напрямок не можна ігнорувати. Наприклад, сукупність ФОПів, які об’єднані однією земельною ділянкою, можна розглядати як одного клієнта і надавати їм набір фінансових інструментів «під ключ», не відволікаючи їх від основної діяльності.
Карантин показав, що 80% послуг, які банк надає клієнту, можуть бути перенесені в онлайн або надані фізично одним лише фахівцем. Проблемним залишається питання готівково-грошового обігу. Готівка продовжує циркулювати по ринку і банки витрачають багато сил і коштів на її обробку
- Постачальники інформації про акаунти (AISP), які агрегуватимуть дані про усі рахунки клієнта і будть показувати йому всю аналітику;
- Ініціатори онлайн платежів (PISP), що спрощують здійснення платежів за різними реквізитами в різних системах;
- Сторонні провайдери платіжних послуг (TPP).
Банк повинен буде забезпечувати безпеку роботи таких партнерів з клієнтами банку, ретельно вивчати кінцевих бенефіціарів (кінцевих постачальників послуг) і прозорість усіх платіжних сервісів у віртуальному середовищі, гарантувати безумовне право на повернення коштів прямого дебетового списання, розмежування авторизаційних і безавторизаційних платежів в рамках обумовлених ризикових правил і багатьох інших речей, які полегшують всім учасникам ринку механізм взаємодії при підвищеному рівні безпеки і захисті від шахраїв. Саме в цьому ми бачимо себе там першими.
Коронакризу багато хто вважає і вікном можливостей для реорганізації та оптимізації бізнесу. Що вийшло реалізувати? Які зміни будуть актуальні і в подальшому розвиватимуться після карантину?
Дмитро Яковлєв: Для нас як для банку це вікно можливостей навчитися працювати віддалено один з одним, з партнерами і з клієнтами. Багато перешкод у бізнес-процесах, про які ми навіть не підозрювали в період карантину, загострилися і зараз опрацьовуються способи їх усунення.
Карантин показав, що 80% послуг, які банк надає клієнту, можуть бути перенесені в онлайн або надані фізично одним лише фахівцем. Проблемним залишається питання готівково-грошового обігу. Готівка продовжує циркулювати по ринку і банки витрачають багато сил і коштів на її обробку. Наші партнерські платіжні мережі відчули лише зниження традиційного обороту на 15% в середньому і то через падіння загальної платіжної активності традиційних кеш-клієнтів.
Які світові проекти вас надихають? Що б ви хотіли реалізувати з того, чого немає аналогів в Україні? Для користувачів, бізнесу?
Дмитро Яковлєв: В світі за останні 5 років реалізувалося багато цікавих проектів. Це і всім відомі Revolut, N26 і Monzo зі своїми продуктами «Salary Sorter» і «Bill Pots» (сервіси, що дозволяють розподіляти дохід і автоматично оплачувати рахунки – ред.) є банківськими шедеврами. Однак особисто для мене революція технології blockchain і нефіатна монета bitcoin є відкриттями XXI століття, які матимуть далекосяжні наслідки для всього світового класичного банкінгу.
Банків стане набагато менше і регуляція банків вийде далеко за межі національного рівня. Не буде локальних центральних банків, локальних валют, банки втратять свій нинішній адміністративний статус. Ми вже зараз спостерігаємо ряд нормативних актів НБУ, що поступово переводять всю наглядову складову на банки безпосередньо, гармонізуючи регуляторні вимоги до міжнародних і надаючи банкам доступ до міжнародних інформаційних систем.
Паралельно з blockchain-революцією обертів набирає біометрична ідентифікація. Біометричні дані (FaceID, VoiceID) будуть об’єднуватися в Єдину біометричну систему, яка незабаром буде поповнюватися при зверненні клієнта в будь-який банківський офіс або офіс суб’єкта/агента первинного фінансового моніторингу
У світі вже існують термінали, що надають біометричні платежі: клієнт підходить до каси з товаром, вибирає спосіб оплати, поглядом в камеру підтверджує платіж – все, покупка здійснена! Гроші списуються з карти. Правда, зараз ця реалізація прив’язана до карт конкретних банків-емітентів, тобто, кажучи сленгом банкірів, виходить платіж on-us. Однак якщо до цієї екосистеми додати постачальника інформації про акаунти (AISP), то відразу стає зрозумілим, що грошові кошти будуть списані з будь-якого доступного рахунку даного клієнта, де є відповідний залишок.
В європейських країнах банки та фінтех-сервіси навчилися проводити ідентифікацію клієнтів через соцмережі, а корпоративних клієнтів – через відеозв’язок. Коли на вашу думку такі сервіси стануть доступні в Україні?
Дмитро Яковлєв: Починаючи з наступного року ми вже матимемо більш розширений функціонал по ідентифікації клієнтів. В кінці квітня поточного року в Україні набув чинності новий закон про фінмоніторинг, а разом з ним і Постанова НБУ №65 «Про здійснення банками фінансового моніторингу».
У них прийняті довгоочікувані методи відеоідентифікації, фотофіксації клієнта з ID-документом, зчитування даних з безконтактного електронного носія, імплантованого в ID-картку, використання кваліфікованого електронного підпису і технології BankID, що дозволяє передавати відомості про клієнта всім суб’єктам первинної ідентифікації від тих, хто вже проідентифікував такого клієнта і отримав від нього згоду на відправку персональних даних.
До кінця поточного року фінансове співтовариство знаходиться в перехідному періоді та активно тестує затверджені регулятором технології. Роль агентів з ідентифікації також досить серйозно прийнята до уваги, що остаточно дозволить фінансовим і банківських сервісам проникнути у великі роздрібні торгові мережі.
Які законодавчі ініціативи і рішення НБУ могли б допомогти розвитку платіжних сервісів в Україні?
Дмитро Яковлєв: Крім новацій по ідентифікації та фінансового моніторингу на розгляді НБУ знаходиться проект Закону України «Про Платіжні послуги», роль якого полягає у кардинальній трансформації суб’єктів переказу грошових коштів, розширення числа постачальників фінансових і нефінансових платіжних послуг.
Лібералізація ринку платіжних послуг і сервісів однозначно розширить можливості для реєстрації нових компаній, що посилить конкуренцію на ринку. Згодом це підвищить якість, безпеку та зручність здійснення платежів при поступовому зниженні за них комісійної винагороди для клієнтів. Нові підприємства зможуть отримати доступ до платіжних акаунтів (XS2A) клієнтів, щоб здійснювати платежі від їх імені, зрозуміло тільки після попереднього електронного схвалення.
